Біовугілля видаляє ціанід із хвостів золотих шахт

Ціанід – одна з найтоксичніших хімічних речовин, що широко використовується світовими компаніями з переробки корисних копалин у процесі ціанування для вилуговування дорогоцінних мінералів, таких як золото та срібло. Завдяки високій спорідненості до золота та срібла, ціанід може вибірково вилуговувати ці метали з руд. Ціанід та ціанідні комплекси у стічних водах суворо регулюються. Залишки та потоки стічних вод, що містять ціанід, необхідно очищати для зниження концентрації загального та вільного ціаніду нижче встановлених лімітів.

Природні реакції розкладання можуть зробити ціанід нетоксичним, утворюючи вуглекислий газ та сполуки азоту. Ці природні реакції були найпоширенішим методом у гірничодобувній промисловості для зменшення вмісту ціаніду. Однак швидкість природного розкладання значно залежить від умов навколишнього середовища і не завжди може забезпечити отримання стічних вод бажаної якості протягом року. Для зменшення вмісту ціаніду та його комплексів у стічних водах до встановлених норм були розроблені технології, включаючи хімічні, біологічні, електрохімічні та фотохімічні методи.

Ціанідні хвости золотих копалень

Кислий шахтний дренаж із видобутку золота містить важкі метали, а також ціанід, органічну сполуку з потенційно смертельною дією. Ціанід використовується двома способами. Перший — купкове вилуговування, коли розчин ціаніду розпилюється на купи подрібненої руди. Це розчиняє золото, яке потім збирається на підкладці нижче. Процес повторюється, поки не буде вилучено все золото. Другий метод — це вуглець у пульпі, коли ціанід розпилюють у резервуари для вилуговування, наповнені рудою та збирають її більш контрольованим способом.

Хвости залишаються високотоксичними. Хоча ціанід швидко розкладається в поверхневих водах, він може зберігатися в грунтових водах протягом тривалого часу. Аварії на ціанідних хвостах призвели до масової загибелі риби, забруднення питної води та пошкодження сільськогосподарських угідь.

Біовугілля для видалення важких металів і ціанідів

Було розроблено процес з використанням недорогого біовугілля, виготовленого з тирси, що дає деякі ефективні кінцеві результати. Біовугілля — це деревне вугілля, отримане шляхом піролізу або термічного розкладання біомаси за відсутності кисню. Він має багато застосувань, від підвищення родючості ґрунту та продуктивності сільського господарства до поглинання вуглецю як можливого засобу пом’якшення зміни клімату.

Доведено, що біовугілля знижує концентрацію ціанідних іонів та інших важких металів у хвостових водах. Відходи тирси, які зазвичай вивозять на звалище, можуть утворювати метан, потужний парниковий газ, або викликати пожежі. Використовуючи ці відходи деревообробної промисловості як рішення для утилізації відходів золотодобувних шахт, досягається більш стійка виграшна ситуація.

Вчені протестували біовугілля зі стічними водами, що містять ціанід, хром, залізо, цинк, нікель, свинець, марганець і мідь. рН підтримували на постійному рівні 7 шляхом додавання вуглекислого газу. Виявлено, що вищий рН уповільнює процес всмоктування. Результати показали, що біовугілля, як біоабсорбент при обробці води, мав середній рівень поглинання 73%.

Чим менший розмір частинок біовугілля, тим більше забруднюючих речовин видаляється. Більша площа поверхні призводить до вищого рівня поглинання. Насичення, яке пояснюється закупорюванням пор біовугілля під час процесу біоабсорбції, було досягнуто через 14 годин.

Біовугілля пропонує перспективне та стале рішення для обробки хвостів золотодобувних шахт , ефективно знижуючи рівень токсичних ціанідів та важких металів, і потенційно революціонізуючи спосіб управління відходами гірничодобувної промисловості.