Обробка ціанідів у хвостах вилуговування золота

Поширеність ціанідування та небезпека ціаніду

Ціанування широко використовується більшістю золотих копалень у світі та, ймовірно, залишатиметься поширеним у найближчі роки. Однак ціанід є небезпечним токсичним забруднювачем. Його присутність у стічних водах та хвостах може серйозно вплинути на людей та навколишнє середовище. Тому вкрай важливо контролювати ці забруднювачі.

Процес вилуговування ціанідом та його побічні продукти

Ціанідне вилуговування перетворює золото на водорозчинні ціанідні комплекси і наразі є найпоширенішим та найефективнішим процесом вилучення золота з руд. Цей процес вимагає надлишку ціаніду для збільшення вилучення золота, утворюючи відходи, що містять ціанід, у вигляді хвостів та води. Вільний ціанід, основний побічний продукт металургійного процесу, вважається найтоксичнішою формою ціаніду, оскільки він може спричиняти шкідливий вплив навіть при відносно низьких концентраціях. Інші види ціаніду можуть легко розчинятися у вільному ціаніді в кислих умовах.

Необхідність обробки хвостів, що містять ціанід

Природне зниження вмісту ціаніду в хвостах до біонешкідливого рівня займає багато часу. Тому хвости, що містять ціанід, слід обробляти перед скиданням у навколишнє середовище, щоб уникнути негативного впливу на навколишнє середовище, в яке вони потрапляють. Розкладання ціаніду в хвостах вилуговування золота було однією з найбільших проблем, з якими стикалися золотодобувні шахти протягом останніх кількох десятиліть. Отже, належне очищення від ціаніду в хвостах необхідне для уникнення або мінімізації екологічних та медичних проблем.

Існуючі методи обробки ціанідів

Протягом багатьох років для обробки розчинів ціаніду було розроблено кілька біологічних, фізичних та хімічних методів, а також електролітичне окислення та інші методи розкладання або відновлення ціаніду. Наразі методи, що широко використовуються в промисловому виробництві розкладання ціаніду, включають процес INCO, процес лужного хлорування, процес з активованим вугіллям , процес озонування, процес окислення перекисом водню та відновлення ціаніду водню. Процеси INCO та лужного хлорування використовуються для видалення ціаніду високої концентрації, але не можуть повністю розкласти ціанід. Активоване вугілля може адсорбувати та агрегувати ціанід, але не може його розкласти. Процеси озонування та окислення перекисом водню використовуються для обробки ціаніду низької концентрації з меншим вторинним забрудненням, але вони є відносно дорогими. Відновлення ціаніду водню може зменшити вміст ціаніду та витрати, але не відповідає вимогам щодо засипання хвостів.

Технологія зворотного засипання та дослідження видалення ціанідів

Технологія зворотного засипання є найкращим варіантом для шахт, щоб подолати вузькі місця в ресурсах, навколишньому середовищі та безпеці. Однак шкідливі речовини, такі як залишкові металеві матеріали та розчинники в хвостах вилуговування золота, слід належним чином обробити перед зворотним засипанням, щоб запобігти забрудненню ґрунтових вод. Дослідження з видалення ціанідів в основному зосереджені на промислових стічних водах. Дослідження з видалення ціанідів з хвостів вилуговування золота, включаючи стічні води та хвости, все ще обмежені. Мінеральний склад золотих руд є відносно складним, і хімічні речовини, такі як ціанід, порошок активованого вугілля та перекис водню, додаються до процесу збагачення, що робить склад хвостів ще складнішим. Більша частина залишкового ціаніду в хвостах сильно адсорбується на поверхні мінералу, і лише невелика кількість вільного ціаніду та гідролізованого комплексного ціаніду може потрапити у фільтрат. Тому необхідно дослідити більш ефективні методи видалення ціаніду.

Складність розкладання CN⁻ і майбутні напрямки досліджень

Належне розкладання CN⁻ є складним процесом. Це вимагає поєднання кількох методів для підвищення ефективності лікування та врахування економічності лікування. Використання комбінованих методів видалення ціанідів є перспективним напрямком майбутніх досліджень.